Сестри мої - частинки матері і батька,
Такі далекі і такі близькі.
Нас роз'єднала доля невблаганна
Ви так далеко - смуток на душі.
Місяць малює світлом своїм ясним
Долю сестер у різних кольорах.
Так хочеться забрати темні фарби,
Щоб все сіяло в радісних тонах.
В малій хатині затишно і тепло.
Стрілка годинника повільно йде.
Сестра мені казки читає
Допоки з книжкою в руках сама засне.
Вітер затих в густих, пахучих травах
Батьківська хата нас чекає, жде.
Великдень в хаті сестер зустрічає.
В розмовах довгих вже світанок йде.
Срібні нитки сестринської любові
Зігріють серце у важку хвилину.
Як часто забуваємо в турботах,
Що ми одна велика всі родина.
Роз'єднані дороги й наші долі.
Розлука сірим тягарем лежить.
Як би хотілось бачить вас частіше,
Зібратись разом хоч на кілька мить.
Сестри мої - частинки матері і батька.
В вас так багато є любові і тепла.
Ви всі для мене рідні й найдорожчі.
Найкращий дар від бога - це сестра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886035
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: Galuna_maluna