А ключ журавлиний
Так високо зринув
Та двері у осінь відкрив.
І хмари кудлаті
Дощами заплачуть,
Увесь небосхил посірів.
Але днів погожих
Усім наворожить
Красунечка-осінь іще.
Пройдемо стежками,
Що мов килимами
Устелені листям.І щем
Крадеться тихенько
У душу й серденько -
Життєвого літечка жаль,
Що теж десь полине
З ключем журавлиним,
Залишить і сум, і печаль.
Не треба печалі,
Відійде хай далі,
А сум тільки світлий в душі -
Про молодість спомин,
Життєвая осінь
У серце нехай не спішить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885973
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський