Край берега, внизу долини,
Де багряніє кущ калини,
Вже літом скошені жита,
Крилом там простір ріже птах.
Синіють ягоди ожини,
Солодким спогадом єдиним,
В долонях ти мені підносиш,
Ожина кличе в гості осінь.
З тобою вдвох її збирали,
Вона з коханням смакувала,
І білим цвітом все цвіла,
Шукала в осені тепла.
Так часто сниться поле й луг,
Калина, верболіз навкруг,
Нам не забути смак ожини,
Та в юність нашу цю стежину.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2020
автор: синяк