Співає дощик пісеньку серпневу,
З його вуст лине кохання молоде.
Цілує квіточку свою рожеву,
Вона, ці цілунки так жагуче жде.
Тепленький дощик землю напуває,
Зрошує краплинами ген навкруги.
Він наші душі чудно звеселяє,
Намотує полем сріблясті круги.
Літній дощик, це посланець із неба,
Живильна волога спраглої душі.
Він, як повітря нам блага потреба,
Малює картини в моєму вірші.
Серпневий дощик довго не триває,
Із вечірнім сонцем тікає удаль.
Всі наші тривоги кудись змиває,
Ховає в сутінки журливу печаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2020
автор: Віктор Варварич