очі сяють, сверблять аорти,
кістяків верещать шарніри_
переміщення меж комфорту
за півкроку до краю прірви_
>
синтетичні прозріння вроздріб_
аур вицвілі ореоли_
душ туманності / тіл непотріб,
в крапку згорнуті видноколи_
>
тротуари / отари / шпари,
ритуальні розмови з тінню,
бритих скронь холості пульсари
в алгоритмах гріхопадіння_
>
в чорних тогах, блідіші мертвих,
охоронці пустих скрижалей_
сміхом давляться щастя жертви,
кожен перший – що змій на жалі_
>
сну свідомого попелище_
вкриті льодом пекельні товщі_
їм шепчуть : аби не нижче
вівці скинувши шкури вовчі_
>
похіть – янголу, сповідь - чорту,
у лещатах нової віри,
переміщення меж комфорту
за півкрику до краю прірви_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Ки Ба 1