Пісочне життя

За  кожним  із  нас  пісочний  годинник,
Де  літо  стікає  не  ігристим  вином,
А  біллю  проблем,  та  горем  в  будинок,
Що  разом  з  тобою  не  відчинять  вікно,
Лиш  сіють  страхи,  страждання  відтінки,
І  вітром  зривають  оте  щастя  твоє...
Боїшся,  тремтиш...  Всього  лиш  сторінка
Від  книги  якоїсь,  що  зі  страхом  гниє,
Забудуть  вони  останні  пориви,
Коли  все  в  минуле,  бо  звичайні  слова,
В  книгарні  лишать,  забувши  мотиви,
За  кожним  у  світі  не  заграє  пітьма...  
Ніхто  не  згада  про  тебе  в  молитвах,  
І  відлік  життєвий  в  годиннику  здавна  
Рахує  життя,  і  роки  в  гонитві  
Забудуть  тебе,  як  прелюдію  дивну...
В  усьому  святому...  справді  образа,  
Вином  же  навіщо  поспивались  вони?  
Коли  все  бісів  дурная  проказа,
А  кожна  людина  —  це  пісочні  човни,
Сторінка  життя,  як  книга  чи  фраза...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2020
автор: Файна Торрі