В лоні сакрального світу,
В безлічі стежок - доріг...
Як розпізнати уміти
Ту, що для мене зберіг.
Й часом невпевнені кроки
Йдуть у прудкі і гінкі.
А понад пліття високі -
Перетинають мілкі.
Дивиться небо на спроби,
На метушню у слідах...
Як подолаються броди,
Як вибирається шлях.
Знов розмальовує ранок
Світло, стираючи тінь,
Роси збирає у збанок
У переплітті цвітінь.
Хвилями косить пшеницю,
У різнотрав’я кладе.
Десь набирає дещицю,
Десь позичає своє.
Вітриться сонцем стежина,
Крає проміння межу.
В кроках малює людина
Долю свою… чи чужу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: Тетяна Луківська