Перепочинь…
Промінчики руді
вчинили на мольберті перегони.
Прозорі тіні бродять по воді.
Плетуть собі вінки,
та б’ють у дзвони.
А ти присядь…
Хай закипає чай.
Вишневий цвіт – на три світи не видно!
Північне сяйво у твоїх очах
гірчить і гусне,
мов старе повидло.
…і покладу
шматочки кураги
у повну чашу… у густу завію…
…і розтоплю очей твоїх сніги,
коли прокинусь
і протверезію
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: гостя