Видихай


Від  крові  руки  оніміють
І  липнуть  черевики  до  землі
Убиті  руки  вже  не  гріють
А  очі  ледве  ще  живі
 Секунди  стукають  у  спину
Година,  як  усе  життя
 Законів  стільки  для  людини
Що  млосним  стало  це  буття

Шершравий  дим  дере  легені,
В  очах  темніє,  гострий  біль.
Для  них  народ,  прості  мішені  
Для  них  людина  просто  ціль.

 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2020
автор: Зболений