Я все своє життя навчаюсь жить,
І навіть вже в поважнім віці...
Я працювать люблю, а потім пить
Джерельно - чисту воду із криниці...
Люблю я ранки світлі і ясні,
І світанкову прохолоду,
І босоніж ходити по траві,
І синь ріки, й її прозору воду...
Люблю читать газети і книжки,
Загадки пізнавать природи,
Люблю й вирощую різні квітки,
І захищати їх від непогоди...
Свою країну я боготворю,
Для неї все віддать готова,
І спілкуватись з друзями люблю,
А без роботи й друзів я сумую...
Тихо й повільно я уже хожу,
І споглядать люблю природу,
Вірші, пісні й прозу пишу,
І відчуваю справжню насолоду...
Щоденно я із подивом дивлюсь,-
На розмах крил птахів в польоті,
Я вірю Богу і щодня молюсь,
Живу надією й завжди в турботі...
Чекаю і онуків, і дітей,
Й вони мене не забувають...
Донині я наповнена ідей,
На жаль, на все вже сил не вистачає...
Отак у русі й нині я живу,
Хоча й болять у мене ноги,
З сусідами спілкуюсь і дружу,
Від їхньої не відмовляюсь допомоги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: геометрія