Чужоземна печаль…

Із  білих  сніжинок,  зимових,
Наділа  на  очі  вуаль,
Й  сховалась  у  квітах  бузкових,
Якась  чужоземна  печаль.
Та  звідки  ж  в  мені  ти  взялася?
Навіщо  у  сад  мій  прийшла?
Під  теплим  бузком  розляглася,
І  холод  зими  принесла...
Мабуть,  тебе  вітер  навіяв,
Приніс  із  далеких  країв,
В  душі  моїй  смутку  насіяв,
Тобою  садок  мій  покрив.
Нічого,  не  вперше,  буває,
Морозиш  снігами  траву,
Тебе  я  в  любові  скупаю,
Вуаль  цю  з  обличчя  зірву.
І  може,  як  все,  що  любила,
Ти  також  залишиш  мене,
І  хай,  звідкіля  прилетіла,
Тебе  вітер  знов  віднесе.
Покинула  квіти  бузкові,
Якась  чужоземна  печаль,
Промінчики  щастя  ранкові
Теплом  розтопили  вуаль...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Sukhovilova