Давай підкидати листя вище і вище,
Щоб вітер його підхопив і життя вдихнув...
Іще один жовтень котом рудим промайнув,
Іще один грудень став невмолимо ближче.
Давай із лап кленових букети збирати,
Нехай живою їм стане вода з-під крану...
Листопад нас не у казку веде, в оману,
Вихід із неї лише крізь морозні грати.
Давай вінки із листя пускати на воду.
Тоді через рік, як крига на річці скресне,
Воно зможе першим ту привітати весну...
Воно зможе першим ту оцінити вроду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885624
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Анна Шульке