Ми втратили поета

Ми  втратили  поета  в  Україні...
Загинув  так  він,  як  на  полі  бою  -
Тримав  свій  сектор  і  все  мріяв,
Що  заспіває  ще  для  нас  з  тобою.

Це  поле  бою  -  не  війна  на  сході,
Хоч  подумки  ми  всі  на  тій  війні.
Це  поле  бою  -  вірус,  що  в  народі
Давно  вже  ділить  всіх  на  так  і  ні.

Незримий  ворог,  зло  невідворотне
Чатує  всюди,  де  ти  не  пройдеш.
Чекає  нас  він  навіть  на  воротах
Він  завжди  там,  де  вже  ніхто  не  жде.

І  хто  із  перших  з  ворогом  зійдеться?
Приміряє  до  себе  хижий  лет,
Хто  спробує  протистояти  в  герці?
І  відповідь,  як  світ  проста  -  поет!

І  він  пішов,  хоч  був  вже  нездоровим,
Із  перших  рушив  проти  німоти,
Бо  вірив  в  міцність  і  сердець,  і  слова,
А  ще,  він  знав,  що  на  підході  я  і  ти.

Тому  й  пішов,  що  завжди  був  на  варті,
Тому,  що  гріли  жовте  та  блакить.
А  світла  пам'ять,  мов  у  серці  ватра
Хай  завжди  про  найкращих  майорить!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885618
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Микола Серпень