[i]Сьогодні 40 днів, як з нами нема Віталія Теодосійовича Назарука одного з лідерів не тільки поетичного коша "Ріднокрай", але й клубу в цілому. Його світла поезія, його добра душа і щире серце були для багатьох прикладом і дороговказом. Тільки добром і високим рівнем відповідальності ми вибудуємо свою країну, яку так любив і якій так вірно служив Віталій на своєму посту.[/i]
Поетичний брате,
Світло рим не гасне
Ти спішив писати,
Ніби чув брак часу.
Віра непохитна,
Хист - біліш конвалій,
Жовте і блакитне -
В цьому - весь Віталій!
Щирість - непідкупна,
Доброти - мов домна,
Як він вмів докупи
Всіх збирать невтомно!
Серця його дзвони
Віщували всюди -
Долю вже на повну
Можуть пити люди.
"Біла конюшина" -
"...скрипка Страдіварі",
Як політ пташиний,
Що згубився в хмарі.
Хто ми тут без тебе?
Сиротами діти,
Бо, як сонце в небі,
Всіх ти міг зігріти.
Кошовий наш батьку,
Повертай скоріш,
Щоб не був безхатьком
Поетичний кіш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Микола Серпень