Памяті Віталія Назарука

[i]Сьогодні  40  днів,  як  з  нами  нема  Віталія  Теодосійовича  Назарука    одного  з  лідерів  не  тільки  поетичного  коша  "Ріднокрай",  але  й  клубу  в  цілому.  Його  світла  поезія,  його  добра  душа  і  щире  серце  були  для  багатьох  прикладом  і  дороговказом.  Тільки  добром  і  високим  рівнем  відповідальності  ми    вибудуємо  свою  країну,  яку  так  любив  і  якій  так  вірно  служив  Віталій  на  своєму  посту.[/i]

Поетичний  брате,
Світло  рим  не  гасне
Ти  спішив  писати,
Ніби  чув  брак  часу.

Віра  непохитна,
Хист  -  біліш  конвалій,
Жовте  і  блакитне  -
В  цьому  -  весь  Віталій!

Щирість  -  непідкупна,
Доброти  -  мов  домна,
Як  він  вмів  докупи
Всіх  збирать  невтомно!

Серця  його  дзвони
Віщували  всюди  -
Долю  вже  на  повну
Можуть  пити  люди.

"Біла  конюшина"  -
"...скрипка  Страдіварі",
Як  політ  пташиний,
Що  згубився  в  хмарі.

Хто  ми  тут  без  тебе?
Сиротами  діти,
Бо,  як  сонце  в  небі,
Всіх  ти  міг  зігріти.

Кошовий  наш  батьку,
Повертай  скоріш,
Щоб  не  був  безхатьком
Поетичний    кіш!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2020
автор: Микола Серпень