Колись

Колись,..
 колись  я  був  маленьким  теж,
 верхи  дерев  сягали  до  небес,
 колись  я  ангелом  літав  над  хмар,
 з  долонь  дитячих  пив  нектар.
Колись  строкаті  махаони,
 крилами  закривали  небо,
 духмяніші  за  мед  були  піони,
 симфонією  був  пташини  щебіт.
Колись  грізнішою  була  гроза  -
 в  грудях  все  потрясали  її  громи,
 а  спалахи  яскравих  громовиць
 доводили    мій  взір  до  втоми.
Колись  мокрішими  були  дощі,
 вьюни  звивались  у  калюжах  
 і  брали  нас  в  політ  хрущі,
 а  поруч  не  було  байдужих.
                         Колись  і  ніч  темнішою  була,
                         Колись  світили  яскравіше  зорі,
                         Колись  нам  вірилось  словам,
                         Словам,  які  звучали  у  соборі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline