стане більше
на одну розорену душу
в пустій квартирі
пустого будинку
в брудному куті
в густій павутині
в безмовній тиші,
де навіть гармати,
що луплять у серце
такі мовчазні,
як останній паром
до останнього щастя,
яке я придумав-
поки ми були молоді.
ти просто пішла
прогорнула сторінку
лишила на простені свій аромат
ти просто пішла
залишила усмішку
на фото в куті
в павутинні стоять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2020
автор: Андрій Толіч