Пам’яті Кириченків присвячую
Сльоза важка упала раптом з неба
Туди, де впали пісні два крила.
– Не зміг я жити на землі без тебе…
– Я теж без тебе довго не змогла…
То не сльоза важка упала з неба –
Раїсин на могилі диво-хрест,
Що вчить, любить як Україну треба,
Адже вона життям цей склала тест.
«Любіть її вседенно і всенощно,
Як матір, як голубоньку любіть,
Багату і водночас незаможну, –
Звучить козачки щирий заповіт, –
Любіть її, як я її любила,
Клітиночкою кожною любіть.
Нехай міцніють України крила,
Не дайте їм в польоті ослабіть!»
То не бандура в небо рветься гордо –
Її то пісня і її душа,
А поряд - чоловікові акорди,
Свою журавку він не залиша. 3.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2020
автор: Ганна Верес