Міркує осінь, як би швидше
Зеленаву землю озолотить,
І те таємне, найдорожче
На все життя зберегти.
Якщо ранкова роса
Це сльози землі,
То мої сльози - це крапля
На її тлі.
Навіть голубка з голубом
Шепочуться про осінь,
Взимку не холодно їм буде разом,
Але про зиму пошепочуться потім.
Схід сонця
Скоро стане непомітним,
Коли золота осінь сховає його
За небом сірим, як дим сигаретний.
Осінній подих,
Усмішка осені,
Ми всі до неї
На чай запрошені.
08.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Іра Задворна