Поема
Ісусу Христу, Спасителю всіх,
і моря і землі, присвячується
1
От я там був! Юдейську заповідь —
вчепитися в суботу
і — в високість!!
виконував:
відпоював сердечним
Божим соком —
бо і в суботу
є ще наземні і пузаті, —
от є під хмарами
і в хмарах —
шалені губи покусати!!
Полетимо на захід...
Чи думаєте: ось одну вже юність
зітнем —
цей Божий серця захід —
фа, влізем в бункери
гроші
вкопаєм
в острови
щоб ні рішати
ні казати!
Супроти ставлю як завжди казахів...
Не ожило
не забурунило б?
нехай в суботу до висот —
баюнні —
і Божу вістку повертають
юним!!
2
Бо те
що буде Бог казати —
вам не поможуть ті
в святі вже
кандидати...
бо гроші ті
я сплавлю у слова — огненнії
то ляжте всі — святі і генії!
бо Бог буде казати!
й тоді вже все одно
святі і генії...
Христова Церква — розрішатиме й в’язатиме
гнилих
і срібних
і дзвінких
й пузатих
і Бог навчав вас — вже тоді —
перемагати
і я — тоді! — перемагати!!
церкву ізраїльську і заповідь —
переплавляти
точніше — буде — допереплавляти!..
І проти Бога прете — всі — мушлятину?!!
3
Ви юність нищите??
08.08.2020, ранок суботи,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович