Не пишуть просто так особі тисячу вірші'в
І просто так думки до однієї не втікають
Напевно, дуже гли́боко вона моєї доторкнулася душі
Якщо так палко, ніжно й сильно я її кохаю
Хто зна — а може мо́ї почуття
Невидимих сил їй додають та гріють
Само кохання обирає у які ввійти серця
І хто кохає — до кінця, чому обрав її, його — не розуміють
Хай буде так, можливо Бог покерував
Нам залишається прийняти це і далі жити
На сво́єму шляху я квітку незбагненну покохав
Тепер весь до неї хочеться летіти....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Witer