Дарує сонце усмішку ласкаву,
То ж насолоджуймось його теплом,
Бо вже похолодає незабаром
І дощ осінній йтиме за вікном.
Набридне монотонністю своєю,
Навіювати буде навіть сум,
Нахилиться так низько над землею
І сіре небо, і хмарок табун.
Густим-густим засіється туманом
Широкий берег, луг та оболонь,
Сріблясті роси ввечері та вранці
Торкатимуться холодом долонь.
А поки що ще промінці веселі
Стрибають скрізь та тішать нам серця,
Запам"ятаймо диво-акварелі,
Які несе погожа осінь ця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський