Устами чи серцем. . ?

 “Оці  люди  устами  шанують  Мене,  серце  ж  їхнє  далеко  від  Мене!”  (Біблія,  Мт.15:8)

“Ці  люди...”  Господи,  які?
Та  я  читаю  лиш  “оці”.
Мене  шанують  лиш  устами,
А  Я  хотів  би,  щоб  серцями.

І  стало  страшно  й  сумно  враз.
О,  християни,  це  до  нас!
Господній  біль  й  Його  турбота,
Щоб  витягнути  “цих”  з  болота.

Себе  звіряю  —  як  же  я?
Чи  не  шанують  лиш  уста?
Господь,  я  Тебе  вибираю,
Буть  серед  “цих”  я  не  бажаю.

Бо  хочу  зватися  Твоя,
Тебе  хай  славить  вся  душа.
Господь,  допоможи  так  жити,
Щоб  серцем  всім  Тебе  святити.

Бо  дуже  страшні  є  Слова:
Уста  за  Мною,  не  серця.
Та  милість  є,  Бог  ще  прощає!!!
Й  лукаве  серце  Він  міняє.

Сьогодні  перевір  себе:
З  ким  справді  серце  твоє  є?
Прийдімо  щирими  до  Бога,
У  Нього  є  нам  допомога!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2020
автор: Лілія Мандзюк