Й собачці парко. Суне в льох.
Цим ранком з дамцею ми вдвох.
Промружила весь день мене.
Лише вночі злили́ пальне.
…Барбосик вранці її кличе
Гуляти. А хазяйка спить.
Будив нас, пам,ятаю, тричі
Зомлілий песик. Ніч – як мить.
Серпневі здибання - повільні.
Слів менше, як і спільних рухів
…Ще прийду, коли стане зимньо.
У спеку грітись - мокрі мухи.
07.08.20р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2020
автор: Юхниця Євген