А небо наче одягло вуаль

А  небо  наче  одягло  вуаль
Із  хмар,  що  навіть  сонце  засмутилось,
Минає  серпень  -  літа  ніби  жаль
Та  кілька  днів  у  нього  ще  лишилось.
Тепер  жоржиновий  панує  всюди  рай
І  айстри  вже  готові  розквітати,
Пора  весільна  і  на  коровай
Вже  борошно  везуть  з  млина  до  хати.
І  серпень  дивиться  терновими  очима
На  пари,  що  закохані  кругом,
А  лебеді  на  крилах  їм  нестимуть
В  коханні  вірність  в  небі  над  селом.
А  потім  стиха  підкрадеться  осінь,
Що  вже  підходить  стежкою  здаля,
І  як  подяку  за  труди  попросить
Тоді  в  людей  уся  свята  земля.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2020
автор: синяк