А небо наче одягло вуаль
Із хмар, що навіть сонце засмутилось,
Минає серпень - літа ніби жаль
Та кілька днів у нього ще лишилось.
Тепер жоржиновий панує всюди рай
І айстри вже готові розквітати,
Пора весільна і на коровай
Вже борошно везуть з млина до хати.
І серпень дивиться терновими очима
На пари, що закохані кругом,
А лебеді на крилах їм нестимуть
В коханні вірність в небі над селом.
А потім стиха підкрадеться осінь,
Що вже підходить стежкою здаля,
І як подяку за труди попросить
Тоді в людей уся свята земля.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2020
автор: синяк