Танок в малиновій сукні на краю безодні,
Картина змальована з нічого,
Запрошені гості голодні,
Й водночас немає нікого.
Розбите серце - на щастя,
Зірка без долі, і та сіяє,
Ніяких браслетів печаті на зап’ясті,
В повітрі брехня літає.
Немає прикрас на тілі,
Усмішка – єдина прикраса,
Тепліше в зимовій заметілі,
Нехай вона цей вогонь загасить.
На стінах видніється час,
Тріщина - чиясь ще одна зморшка,
Твій нарядний образ, твій бал
У цих стінах був, як бруд, неповторний.
На світлі боятись ангелів,
В нікуди втекти,
Шлях цей вже пройдений,
Ти ж і прийшов звідти.
06.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2020
автор: Іра Задворна