Горять кругом жоржинові вогні,
Та літо стежку тихо топче в осінь,
Але чомусь все мариться мені,
Що юність на нестримному коні,
Ще мчить лугами і збиває роси.
Чарує запах скошених отав,
І зорі ще летять в поля дощами,
Вирують ніжні почуття між нами,
І серпень повноважень ще не склав.
Та довше ночі прохолоду п"ють,
Тумани приміряючи на плечі,
Лелеки в небі майже кожен вечір,
На південь оглядають в небі путь.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2020
автор: синяк