Жінки мої… з глибокої ріки,
Ну, як мені джерела ті не снити.
З вогню стихії складені роки,
Не можна їх ні знищити ні змити.
Пелюсточка від кожної з жоржин,
В росі ранковій скупана і вмита.
Бокал вина де тереном жасмин,
Любов моя гірка й несамовита.
О, Господи, як дико, я любив,
Безумним був, як півень на світанні.
Як… кольори веселки голубив,
Простіть мене… прекрасні і кохані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Волиняка