Проснувсь сьогодні дуже рано
Від канонади вдалині,
Напевно і тобі погано
В постелі було теж самі.
У ту червневу ніч коротку,
Як ми були іще малі,
Аж від Карпат і до Чукотки
Здригнулось все в страшній війні.
Почалось те, що довгі роки
Тільки кошмарами несло.
Хто переніс війни уроки,
До смерті зна її жало.
Вона повзла у кожну хату,
Несучи горе й море сліз,
Забрала батька, мужа, брата –
Все замітала під обріз.
Та люди вижили в тім горі,
Все перенесли на плечах
І на обпаленім просторі
Життя міняли на очах.
Хоч не легка була дорога
У тім страшнім котлі війни,
Мільйони жертв, щоб перемога
Прийшла до нас вже назавжди.
І ми росли напівголодні,
Напіводягнені були.
Та не дай Бог, щоб наші модні
Онуки й діти так жили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Дашавський поет