who to kill

не  слухай  мене:  я  мелю  дурниці.
щось  відбувається  –  я  не  бачу  того  й  не  знаю.
здається,  речі  й  предмети  стали  щільнішими  й  важчими.
чула?  не  бігай,  слухай:  я  спитаю  про  щось.  стій  рівно.

тепер  твої  пальці  бігають.  лоскотно,  перестань.
я  аж  тепер  починаю  трохи  тебе  розуміти.
прошепочи,  як  ти  вмієш  –  вкрадливо,  солодко  й  хрипко
–  ні,  я  знаю  своє  ім'я.  скажи,  кого  мені  вбити.

просто  скажи:  я  знаю?  правда?  як  хочеш,  напиши
мені  на  лобі  кігтиком  кривавим  –
це  вже  романтика  –  ім'я,  кого  вбити.  нехай
твої  стежки  лишаються  в  тумані,
та  цьому  дурневі,  що  я  його  вб'ю,  довіряти  не  можна.

ти  розумієш?  я  тобі  нічого  не  зроблю,
та  ця  брудна  тварина  обрала  собі  долю.
будь  певна.  а  якщо  станеш  за  неї  просити,
я  вб'ю  її  ще  жорстокіше,  а  тобі  за  твоє  милосердя
дам  телевізором  по  голові,  купиш  собі  нового.

купиш?  бо  я  вже  бачу,  до  чого  ведуть
наші  дивні  стосунки.  то  було  зайнялося  в  підвалі,
а  тепер  вже  скидає  стріху,  мов  кришку
з  романтичного  чайника.  ого,  ти  тремтиш,  маленька!

в  чому  річ?  ти  гаряча!  гай-гай!  дивися,  кажи  мені  правду.
про  що  ми  насправді  мріємо?  невже  я  тебе  не  знаю?
а  ти  мене  знаєш:  я  хочу  бути  спокійним  за  тебе,
хочу,  щоб  ти  зі  мною  почувалася  у  безпеці.

–  а  ти  почуваєшся?  бачиш?  ось  я  до  чого  веду.
не  бійся  мене  ніколи:  навіть  коли  приходжу
дикий  і  закривавлений.  скажи,  кого  мені  вбити,
й  моє  серце  вмить  заспокоїться  –
хіба  ти  не  хочеш  цього?

tell  me  who  to  kill,  motörhead

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885074
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Alisson