А чи,можна ворога назвати : братом ,чи сестрою?...
Який підпалив, твій дім... зруйнував, твій рай життя.
Плюнув, в лице... завдав, глибокі рани рукою
Забрав, найдорожче ...у матері єдине дитя.
Подумай!Якщо в голові мізки, не вата...
Кому, подати руку... з ким , брататись тобі.
Якщо ти бачиш,як в сусіда горить хата
Будеш,гасити вогонь...Чи стояти,в стороні.
Нас розпинають на хресті і знищують поодинці
Хочуть,зламати нескорений дух в українця.
Хто є господар у хаті : українці ,чи чужинці?...
Випито,гірку чашу полину повінця.
Довгий час ідемо до Світла, до Перемоги
Морять,голодом...висилають, в Сибір , на Урал,
Закривають рот...відрізають,руки , ноги
І спалює,світлину Шевченка...ламає, граніт вандал.
О , народе мій! Чи ,можна вбивцю простити?!...
У якого вимазані у людській крові руки .
І день,у день у безнадії ,і страху жити
Терпіти заброд знущання і адські муки.
Україна поділена на олігархічні клани
У божків-царів є власна армія і свої вояки.
Між собою воюють за владу хами-тирани
А віддають,життя за Батьківщину України сини.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Чайківчанка