Наосліп

Спокій  неба  порушено  криком  пташиним  навік,
Хаотично  кружляють  вони,  наче  доля  людська.
Звідки  йде  і  куди  той  високий  худий  чоловік...
Заклопотана  жінка...Чого  вона  в  світі  шука...
Кажуть,  щастя...  А  що  воно  є?  Може  скриня,  мішок?
Чи  якась  рідина?  Чи  прадавня  премудра  скрижаль?
Все  би  просто  було,  кожен  точно  своє  би  знайшов.
В  цьому  ж  квесті  доводиться  грати  наосліп,  на  жаль.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Анна Шульке