Безвихiдь

До    нарколога    звернувся
Не    старий    ще    пацієнт:
-Був    би,    лікарю,    загнувся,
Врятував    один    момент:

Підвернулась    молодиця,
А    було    погано    -    край!
Дала    віскі    похмелиться,
І    відчув    я,    що    є    рай.

Лікар    каже:    -Тут    все    видно
(Зразу    зник    весь    оптимізм),
Як    п’яниці,    вам    не    стидно,
Згубить    вас    алкоголізм.

Такі    люди    всім    огидні,
Викликають    масу    бід,
В    вас    хвороба    очевидна
Це    страшніше,      як    КОВІД,

Якщо    хочете    ще    жити,
Бо    не    буде    вороття,
То    негайно    киньте    пити  –
Це    продовжить    вам    життя.

-Правда,    лікарю,    терпів    я,
Думав,    буду    вже    в    труні,
Бо    цей    тиждень,    що    не    пив    я,
Роком    видався    мені!

То    чи    варто      отак    жити,
Де    приходить    каяття?
Якщо    мучитись,    не    пити,
То    нащо    таке    життя?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885040
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2020
автор: Катерина Собова