Правелебна моя Україно,
Прийми мою вірну любов.
Велична моя Батьківщино,
Розкуйся нарешті з оков.
Прийми, як молитву від сина,
Продовжуй нескорений шлях.
Болить мені кожна судина,
Болить наяву і у снах.
Прокладена в генах стежина,
Почтивий… в віках її зов.
Хоч часто було, як дитина,
Та знов підніметься і знов.
Я вір’ю, зійде хуртовина,
Працюють Боги в небесах.
У єдності… Слава єдина,
Несе його зоряний птах.
І де б вона, як не блудила,
Предрік її вічність Пророк.
Згубити Украйну не сила,
Не спинить ніхто її крок!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Волиняка