В душі мирш.вий Господа не маєш,
Тю, возомнів себе… дивися Алладін.
На старті вже ярмулку одягаєш,
Та заховав би хоч межи колін.
Негідно до вкраїнців… починаєш,
В нас нещодавно був такий Одін.
І де воно поділось також знаєш,
За ним підеш… і скоро… навздогін.
Х.мло, негідн.к, сором України,
Зробило обріз.ння тебе злим?
Не потерпить Господа це і стіни,
Іди собі… в Неб.сний Єр.слим.
В нас ненавидять рівно, яки люблять,
Не тіш себе так рано іуд.й.
А то зведеться, шаб.і пригол.блять,
Ти нас не дооцінюєш… людей.
Жорстока буде дяка і розплата,
Ти пог.нь з нами грубо розмовляв.
Цинізм дивує… - к.міка шарада,
Як хтось сидів ти гроші заробляв.
Не вартий мого сина ти і ліктя,
Бо зайда сам… і в.луп.к чужий.
Відійде в безвідь ваше сухоцвіття,
Розчинишся… у атом л.ходій.
Ми мирні люди, серце маєм м’яке,
Не лише вжарить можем гопака.
То ж на віку… було у нас усяке,
Дрімає честь… і слава козака.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2020
автор: Волиняка