Через городи і межу,
Через двори і перелази,
По росах в літо я біжу
Не дожену його ні разу.
Спинюся, стану - гляну ввись,
В долонях сонце потримаю,
Насниться може ще колись,
Чи просто я його згадаю.
Душа наповниться теплом,
Дитинство й босоноге літо,
Ще небо голубим шатром
І килимом яскраві квіти.
Стежина в літо - дивний сон,
Який ніхто не забуває,
Але життя такий закон
Завжди у осінь повертає.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2020
автор: синяк