Секрет

Поверніть  мені  мій  79-й
Коли  цей  світ  був  у  рази  простіший
Душа  не  була  мов  Ахіла  п'яти
Ніхто  не  думав:  《завтра  буде  гірше》

Не  проводили  роки  за  екраном
Могли  сказати  щиро  《хай  щастить》
Хвалька  і  покидька  не  плутали  із  паном
І  вміли  цінувати  кожну  мить.

Поверніть  мені  мій  79-й
Коли  мораль  не  була  пустим  звуком  
Землю  освітлював  місяць  щербатий
Наші  думки  зривались  в  небо  круком

Коли  кохання  підкорялось  світу
І  ми  не  мали  права  обирати,
Між  любов'ю  і  правди  заповітом  
Нам  залишалось  пошепки  страждали

Я  злягу  хвора  найтяжчим  недугом
Що  зветься  чистим  відчаєм  людським
Зігріюся  з  добра  сплетеним  кожухом
Та  дихання  моє  буде  важким

У  сльозах  втоплю  забуті  мари
Зрив  по  рахунку  4й  може  5й
Нехай  надія  котиться  за  хмари
Бо  не  вернеться  мій  79-й.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2020
автор: Кобіта)