Сільський спомин

   [b]  [i]Скажу  своєму  серцю:  спи  спокійно,
Сум’яттям  стала  слізна  слабина́.
Світи́ть  став  спомин  світлим  сяйвом:  Стій-но!
Спини́  свій  сум,  солоних  снів  стіна!

   Суворий  світ…  сердечні  серенади
Співають  спрагло  світу  солов’ї.
Сонети  слухаю,  схвильовані  сонати  –
Слов’янські  співи  створюю  свої.

   Старий  скрипаль  смичком  сльозу  самотню
Солодкому  світанню  сколихнув.
Сердезі  -  світу  спалахом  сьогодні,
Сільський  серпанок  силу  стрепенув.

     Спокуса  серця  –  синьовода  сфера  –
Спекотним  сонцем  –  стежкою  село…
Сільська  скарбниця  –  сонцеликі  сквери…
Ставок  –  смарагдом…  споришів  –  стебло…

…  Стривожу  слух:  скрипаль  своє  слухняно
Серцям  самотнім  солодко  співав.
Смугастий  світ  схвильований  серпанок
Солоним  серцем  спомин  смакував…[/i][/b]

 (На  конкурс  віршів  однієї  літери-  тавтограм  "  Українська  мова  рідна,  пречудова"  шановної  одноклубниці  Світлани  Імашевої.)

 Фото  -  Сергій  Гузаров.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2020
автор: Білоозерянська Чайка