скажіть мені, й я відійду до пункту, звідки прийшов,
та перше хотів би навчитися ваших хитрощів маніпуляції.
зробіть мені певну капость, і якщо мені це сподобається,
покажу вам справжню ненависть, що спалює цілі міста.
щодня, немов на роботу, ми сходимо до цього
щурячого, ой, лабіринту, де немає добра і зла.
боротьба за ілюзії, невпинна гризня й штовханина –
наш стабільний, трохи абсурдний, неприбутковий бізнес.
ваше [i]вниз за водою[/i] робить тебе страшною,
робить тебе війною. ти – моє ремесло.
щовечора, ой, коли час цілувати вас на добраніч,
ми кажемо: час помирати! час невблаганно минає,
ми думаємо: розстріляймо всі ці нічні зірки!
дайте мені підказку, – й другу, і скільки схочете.
дайте мені лиш те, на що я вже заслужив.
наприклад, вашу ненависть, поки ще маєте змогу, –
і я покажу вам, кохана, як її втамувати.
тут внизу в наших норах ми горимо, як вугілля.
наш страх перед смертю перегорів давно.
тут в цих печерах немає святих чи спасенних. –
тут ворожнеча та розбрат, бійки та різанина.
знов, моя золота, я бажаю вам доброї ночі;
цілую, мов на прощання. як швидко минає час!
якщо я загину, пробачте мені непрощенне,
божевільне бажання розстріляти ваші зірки.
ні: розкажіть мені, як би я міг скористатися
з вашої ласки; дозвольте мені таке,
чого не дозволяють. ви, наприклад, могли б
показати всі свої зуби, щоб я смертельно злякався
та навчив вас всіх зловживань, заборонених в цьому світі.
тут, в нашім пеклі, під тягарем прокляття,
можемо тільки горіти, і глузувати з людей.
купаємося в крові, плаваємо з акулами,
сваримося й б'ємося. от горе. дитино, добраніч:
напевно, я тебе вб'ю. я тебе вже вбиваю.
запалюй зірки на небі! тих, що були, вже нема.
так, ми смертельно прокляті. ми наводимо переляк,
виправдань нам немає. цей час так швидко спливає!
ми гасимо ваші зірки, ми ріжемо ваші ягнята, –
мені це все починає набридати. вже спиш? добраніч
shoot out all of your lights, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2020
автор: Alisson