Поема Іллі-славному




                       Пророку  Іллі,  великому  і  грізному,
                       що  пряничків  не  роздає,
                       з  любов’ю  присвячується


Ви  це  благозволите  назвати  —
ударом  Іллі
я  це  —
чесним  художнім
жестом!
є  —  свідомо  —  опущенці,
це  здрібнілі  в  лиці  землі
і  є  та  велич
що  майже  в  блаженстві!!  —
бо  йде      т  а    Велич!!!  Джерело  ж  світів?  —
чого  ж  це  всі  брешете?


Я  в  любові  з  Христом  —
учень  Сло;ва  Божественного,
нічого  від  себе  не  можу
                               і  не  хочу  казати...
а  от  фарисействуєте  ж  —
і  президенти-витії,  моралі-плюралі!
ви    —  солдатів...
щоби  вбивати!
ви  —  свідомі  чи  більш  лежні?
а  що  економіки  світу?  —
мовлять  протилежне!..


А  я    із  духу?  —
бачу  протилежне!
ситії,  по  світу  запакованії,
і  словоматія  —    наволоч  неналежна  —
брешете,  брешете,  людям  брешете!!  —
а  Бог  —  Правда,
Бог  зможе  мовити!
а  я  кажу!  —  да  зможе  говорити:
прямо-і-обережно...

То  ви  вертикаль??  з  якого  це  саду??  —
та  і  великі  провалились
крізь  великі  решета  —
ви  ж  випадаєте
і  над  запахом  аду
шурхаєтесь-брешете,  шурхаєтесь-брешете,
 шурхаєтесь-брешете,
так  дрібнішає  —  скаженішає
спонукнуте  смолою  і  задом
й  дивні  запахи  ззаду!

А  я  оголюю,  краще  б  вас  обіймали,
даю  пам’ять  Раю,
бо  хочуть  згинути
                               іслам-інтелектуали,  —
бо  хто  вже  запахи,  пам’ять  Раю  ще  пам’ятає??
Китай?  не  пам’ятає.
Америка?  не  пам’ятає!
Католики  чи  пам’ятають?!
Зламала  цивілізація?
мене  що  —  зламала?!!


Мене  —  напувала??
Може    душа  Іллі-слави
забрать  звідси  —
Бога  просить
перестала!?


2

Я  пропоную    —  жити
в  любові,  в  якій
вже  немає  страху
чисті  думки  ісхождаху
з  серця
і  це  вже  не  випадкові


Я  пропоную  —  жити
щоразу
з  серцем
яке  перетре  весь  covid
я  пропоную  —  родити
оазу
Мовою  —  Любові


Я  пропоную  —  жити
в  оазі  з  мовою
Любові...
звідки  оспівати  всяку
пропажу
в  яку  я  не  вліз,  —  ще  не  влажу,  —
в  яку  я  не  можу  перелитись
слово  не  зможе  —  плакатиму
залишається  в  Слові  світитись
Любов  —  що  —  не  зможе?
і  його  вхопить  чорт
і  мене  —  Любов
Божа!..


3

І  душу  кожну
чекає  вічність  —

                               тільки
                               в  якому  місці??

12.08.2019,  свято  ап.  Сили,
учня  апостола  Павла,
20.07.2020,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович