Яне проти банкрутства, але банкрутство
повинно збагачувати, а не розоряти.
Олександр Дюма
Для виплати своїх боргів
у мене, пращурами дана,
в кутку стоїть стара катана,
яку я вчора нагострив.
Збагнув я, що боржник усім,
а коштів – лиш до половини…
Випадок той, коли ти винен,
але нема віддати чим.
Найперше – винен я батькам
за їхні фантастичні ночі,
за те, що так були охочі,
щоб я на світ з'явився сам.
По-друге винен я землі
за те, що відшукалось місце
мені малому у колисці,
на мої радощі й жалі.
По-третє винен я любов
тій, що завжди мене чекала,
що мені руку подавала,
щоб я підводився і йшов.
Та що там далі по боргам?
Є по-четверте і по-п'яте…
Так можна довго рахувати –
всього все рі̀вно не віддам.
Та розрахунком для боргів,
що й віддавати я не стану
мій батько залишив катану
мені, для наших ворогів.
За все лише одним життям
я маю змогу заплатити.
Я винен багатьом на світі.
Це, враже мій, собі затям.
адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: Анатолій Костенюк