Чую тихо в гаю шепотять невгамовні діброви,
Дивну долю свою переказують знову і знову
І у милім гіллі де листочки створили вітрину,
На рідненькій землі, сяду мабуть я трішки спочину
І думки полетять, як птахи у безмежнії далі,
А зі мною лишать лиш частинки легкої вуалі
І в тенетах краси я скупаюся ніжно у росах,
Колорити весни тїї краплі так спити попросять
В ніжній звабі п"янкій і не хочу цей стан я втрачати,
Неповторність хвилин до нестями бажаю вдихати,
Солодить аромат і торкає тендітно долоні,
Зачарована я, в чарівнім, неймовірнім полоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик