Жага життя.

Спинилася...Дивуюсь  не  на  жарт...
Тут  на  дорозі,  що  розпечена  від  літа,
Як  диво,  проростають  крізь  асфальт
Та  ще  й  цвітуть  маленькі  білі  квіти.
Їх  топчуть  люди,  сонце  попелить
Розпечений  асфальт  пече  мов  рана,
Вони  ростуть,  квітують  і  на  мить
Не  думають,  що  це  життя  погане.
І  пробиваючись  у  світ  через  пітьму
Не  дивлячись  чого  життя  їм  варте,
До  сонця  квітку  нахиляють  чарівну
Бо  вижити  в  умовах  цих  не  жарти.
Відкинувши  умовності  речей,
Всі  труднощі  достойно  пронести,
Маленька  квітка  -  приклад  для  людей,
Так  прагнути  життя,  та  ще  й  цвісти.
Галина  Грицина.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2020
автор: синяк