чого ти хочеш від свого нещасного життя?
що гарного й яскравого ти бачиш у майбутньому?
бери все, що хочеш; роби все, що можеш.
синку, ти можеш найбільше, коли ти в моїй рок-банді.
я завжди хотів горлати вночі, як закоханий слон;
я завжди хотів ще більше й більше галасу й світла.
коли ти на сцені, ти поширюєш хвилі хаосу:
трус і тремтіння, рейвах, паніка й переполох!
ти, мов кабан апокаліпсису, підриваєш засади світу.
застосував громоблискавку – не врятувався ніхто.
таке мандрівне життя – непросте й нелегке, мій друже.
щось, буває, забудеш; когось, буває, покинеш –
однаково мусиш вдавати героя, що знає все.
і якщо твої мрії здійснилися в найкращий, чудовий спосіб,
можуть так само здійснитися й моторошні кошмари.
втім, мені до вподоби гуляти в страшній небезпеці;
життя за межами закону смакує по-особливому.
люблю цю мить перед грозою: всі обіцянки дано,
борги – з презирством сплачено; ще крок, і ти на сцені.
який приємний шок! всі погляди світу сходяться на тобі;
на тебе націлено, певно, мільйон голодних ненавистей,
насувається неминуче: твоя смерть, а по ній – воскресіння
і піднесення, звісно; ну, а там, на високому небі –
моя громоблискавка радо мене – аж підскакує – так вітає
та обіймає цілуючи. я кажу їй: ну що, мухобійко,
думала, вже не прийду? скучила тут за мною? –
нічого, народ вже зібрався, хмари, я бачу, згустилися –
час починати виставу, що розбиває серця!
thunder and lightning, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Alisson