Мов навіки до тебе присох,
Так тебе моє серце жадало.
І кохало так сильно за двох,
Просто жаром любові палало.
Моя доля розділена навпіл,
А серце досі прагне любові.
Бурхливе життя вирує довкіл,
І збирає квіти кольорові.
Я заглядав в твої сині очі,
У яких загубились небеса.
Вони особливі і пророчі,
У них виблискує твоя краса.
А ти дозволь так просто кохати,
Дарувати закохану весну.
Романси лишень тобі співати,
В твоїх обіймах на ранок засну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Віктор Варварич