Втеча з

Бувай,  відчайдушна  країно,
Вважай  —  море  не  по  коліно!..
Лишусь  —  неодмінно  загину,
Чи  згину,  даремно  і  винно...

Прощайте-простіть,  добрі  люди!..
Лиш  заздрість  услід  й  пересуди,
Лиш  зверхність  низька  і  паскудна...
Та  якось  вже  буду,  забуду...

Забуду  недобре  й  погане,
Забуду  на  мене  всі  плани,
Забуду,  що  зрадив  я  хана,
Чи  хто  він  там  —  по  барабану!

Не  хочу  ставати  великим,
Достатньо  —  щасливим,  безликим,
Не  всім  зрозумілим  та  диким,
Назло,  чи  то  всупереч  віку

Знайду  переможців  й  банкротів,
Перевертнів,  злих  патріотів,
Зустріну  всі  "за"  і  всі  "проти",
Не  знаючи  "доки"  і  "доти"...

Втомившись  тримати  фасони,
Я  чесно  порушу  закони,
Страхи  опущу  й  забобони,
Така  вона  —  втеча  з  полону

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2020
автор: Ніколя Петрович