Як іноді мало для повного щастя
Буває потрібно людині речей.
Не тих, за які вона тілом продасться,
Безсила відвести мрійливих очей;
Не тих викликаючих заздрість таємну,
Відчутних на дотик щедрот.
Є речі, частину яких невід'ємну
Складає утішливий прояв чеснот.
У лагідній посмішці, доброму слові
Єство найгрубіше віднайде собі
Достатньо тепла і палкої любові,
І вчасний передих в журбі.
Надія, дарована кимось, не згірш
Цілющого зілля для хорого серця.
Можливо, і мій недовершений вірш
На душу стражденну бальзамом проллється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2020
автор: Петро Рубака