Я не маю права,
тугу розплескати.
Я не маю права,
його кільцювати.
Я не маю права,
бо сама не вільна.
Але маю право -
жити божевільно.
Не змикати очі
до сірого неба,
а зникати з дому,
бо до тебе треба.
У обіймах інших,
думати про тебе.
Бо така насущна,
в мене є потреба.
Заручились якось,
на траві, у полі.
Бо шляхи тернисті,
у моєї долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2020
автор: Оксана Квитка