Нутром усім ца.иний зневажаю,
Болотним см.адом віє частота.
Її т.пу з дитинства не вживаю,
Чужа мені вул.гарна і бліда.
Ціни не варта мовленого слова,
Ордино - фєні спльований жмуток.
Моя найкраща в світі світанкова,
Як в океані райський острівок.
Красу і міць, я з рідної черпаю,
У ній дібров джерельна чистота.
Коли, я чую, серцем оживаю,
Тамує біль й відходить гіркота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Волиняка