В ПАРЄ Расєю, в Раду і Всує,
Всьо за бабло вирішують гібони.
А гів.нь спить і шаблю не кує,
Колишуть їх у сні хамелеони.
У стійлі знай ремигають воли,
Рабам подавно пофіку напевно.
Усе, що можна С.ки вже здали,
Ведуть себе нахабно і нікчемно.
До влади йдуть опричники старі,
Щодень нагліє б.дло безсоромне.
Ют.йс.ка знать - Мо.йс.я упирі,
Ведуть тебе до пекла Соломоне.
Проснися мудрий, випло.кам скажи:
«Хай не бажають в заздрості чужого».
Не всі пропащі ще … - застережи,
Душа розтане в просторі убога.
Світ має все… початок і кінець,
Лежить усе в безмежній аксіомі.
Рослинка й звір і навіть камінець,
Усі з його народження ведомі.
За все прийдеться ще відповісти,
Не варто зневажати засторогу.
Підуть на сповідь люди і Роди,
Не обійти з Всевишнім діалогу.
Усім по мірі виділив Творець,
Всі однакові дітки в його домі.
Земля у Сонмі лише острівець,
То ж дії добрі й злі йому відомі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Волиняка