when you speak to me

ти  відповідаєш  на  моє  кохання,
ти  відповідаєш  всім  моїм  уявленням,  дитино.
хочу  знати:  розкажи  мені  про  свої  дитячі  страхи
та  повідай  свої  таємниці.  я  слухатиму  так  чемно,
як  діти  в  школі  –  вчительку.  наука  живить  розум,
а  твої  оповідання  зцілюють  мою  душу.

ніколи  не  буває  так,  як  здається,
нічого  немає  постійного.  все  тече,  як  вода.
тому  я  хотів  би,  щоб  ти  мене  запам'ятала
таким,  як  сьогодні,  твоїм  фанатичним  учнем,
а  я  тебе  –  теж  такою,  якою  ти  є  сьогодні:
владною,  непокірною,  розгублено  мовчазною.

мовчи.  що  є  правда?  весела  дитяча  гра.  –
прийми  цю  реальність,  як  уявну  гірку  пігулку.
я  чув,  як  ангел  казав:  [i]не  бійтеся!  ми  прийшли
не  для  того,  щоб  дати  вам  волю,  знання  та  правду,
а  для  того,  щоб  зняти  з  вас  ваші  смішні  кайдани[/i].
мовчи:  ми  говоримо  й  так,  це  –  незабутня  розмова.

як  добре,  що  ти  мені  віриш!  –  добре,  бо  я  не  брешу:
хотів  би  про  тебе  знати  все,  всі  твої  таємниці,
а  також  і  не  твої.  в  цьому  казковому  світі
обертаються,  я  гадаю,  мільярди  всіляких  чуток,
потворних  пліток  та  легенд:  про  жадобу,  підлоту,  зраду,
–  то  надзвичайно  цікаво,  я  хотів  би  то  знати  все.  

я  забагато  балакаю.  я  не  хочу,  щоб  ти  мовчала.
запечатай  мої  уста  поцілунком,  тоді  скажи:
чи  не  стає  вся  моя  брехня  істиною,  коли  промовляю
реальні  слова  кохання?  я  чув,  як  ангел  казав:
[i]ми  прийшли  не  для  того,  щоб  прихилити  коліно
перед  вашим  прекрасним  світом[/i].  тихо,  тихо.  мовчи.

так,  ми  всі  –  брехуни:  кожен!  не  віриш?  це  –  істина
така  сама,  як  місяць,  зірки  та  сонце,  повітря,  вода  й  земля.
і  водночас  ми  всі  –  правдиві,  нам  свідком  правдиве  небо:
ми  мовчимо,  дитино,  тоді,  коли  час  брехати,
проклинати  і  звинувачувати.  я  міг  би  мовчати  навіть,
коли  б  мене  обмовляли.  не  звинувачуй  мене.  –

а  цілуй,  пригортайся,  запам'ятовуй.
цей  час,  коли  ти  зі  мною,  вже  не  повториться  знов.
потім  ходитимеш  десь  в  суспільстві  по  білих  лініях,
а  зараз  –  танцюй  і  гори.  твій  вогонь  огортає  мій  розум.
реальність  –  то  завжди  боляче.  не  бійся,  ми  не  страшні.
тихо,  мовчи.  я  знаю:  ти  –  моя,  ти  вже  віриш  мені

silence  when  you  speak  to  me,  motörhead

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2020
автор: Alisson